March 4th, 2015

Жёстко сейчас пишут в Мордокниге! Мне это нравится... )))

СКАЗ О ТОМ КАК ПІДАРЫ ПІДАРА ЛУПЫЛЫ!!!!! всем сукам ( комбатам,сотникам и прочей швали) предавших революцию вас ждёт такая же участь !!!! ВЫ ЧЁ УЁБКИ ДУМАЛИ ЧТО ЭЛИТА МОРАЛЬНЫХ ПИАРАСОВ ВАС К СЕБЕ ВОЗЬМЁТ???? та хрен вам на рыло вами уродами попользуются и выкину на помойку истории ......и народ вас проклянёт!!!!

Это "Анонс" к статье "Обозревателя" о сегодняшней комедии под кумполом зРады:

В кулуарах Рады произошла массовая драка: депутаты разнесли пресс-пойнт. Видео и фото потасовки

Collapse )


promo konung_ogin june 16, 2014 01:40 25
Buy for 10 tokens
Для начала следует объяснить, что блог у меня двуязычный. Я пишу и по-русски, и по-украински, а чаще всего стараюсь совмещать оба "лэнгвиджа" в одной заметке. Это совсем не трудно при правильном творческом подходе! Во всяком случае мой блог обычно читает больше пяти тысяч человек…

Співробітник МВС, колишній Беркут, застрелив молодого волонтера, який їхав з гуманітаркою для ВСУ



За данними mvs.gov.ua цей трагічний інцідент відбувся вчора на одному з Донецьких блокпостів. Міліціонера, що перевищів свої службові повноваження затримано. Наразі його допитують. Про це пресі повідомив в.о. начальника УМВС України в Полтавській області Олег Бех.

В процесі проведення слідчих дій виявилося, що деякі високопосадовці та колеги полтавського міліціянта намагалися приховати злочин.

Чи чула швея-закрійщиця про клятву Гіпократа?



До речі, там лікуються і наші воїни, які постраждали на Східному фронті...

На Чернігівщині подружжя Глинських, організатори ПП медичний реабелітаційний центр «Вітал», безсоромно заробляють на хворих, які перенесли інсульт, і навіть вдаються до шантажу їх родичів.

Медичне приватне підприємство «Вітал» має двох засновників – це Глинський Олександр Юрійович та Козлов Віктор Олексійович («Чернігівгаз»). Свого часу, коли колишній працівник київського «Оберігу» Глинський задумався про власну справу, йому не вистачало ні коштів, ні зв’язків, ні досвіду і навіть правильного напряму, де б можна було заробити капітал, – допоміг випадок. Якось в «Оберіг» звернувся керівник компанії «Чернігівгаз» - пан Козлов В.О., якому необхідно було лікування після інсульту. Пан Козлов мав підприємство, яке мало вільні кошти, отримані на освоєнні бюджетних коштів, та деякі гріхи, що могли закінчитися дуже неприємними справами з контролюючими органами. Психологічно людина дуже жадібна, і на момент знайомства з Глинським був у активному пошуку, як «відбілити» кошти отримані від оборудок з державними підприємствами. Так народилася ідея створення спільного підприємства, де засновники взялися за, справді, дуже благородну справу. Виникло підприємство, що надавало послуги з реабілітації хворих після інсульту. Оскільки ідея пана Глинського і деякі власні кошти він вкладав після продажу нерухомості у Києві, а також знав про виникнення коштів у Колова, то він зміг останнього переконати в тому, що підприємство вони поділять 60% (Глинський) та 40% (Козлов), – так і поділили. Власні 60% пан Глинський оформив не на себе, а на сина, громадянина Великої Британії Глинського Олександра Олександровича, що в майбутньому дуже допомагало у судових справах проти співзасновника, але про це трохи пізніше.

Отже, знайшовши місце під Черніговом, завдяки зв’язкам Козлова та майже на його кошти (800 тис. грн. та робота і працівники власного будівельного підприємства) дозволили, хоч і не за строками, та відкрити ПП медичний реабелытацыйний центр «Вітал». Справа в тому, що Козлов дав кошти та працівників, і не контролював хід робіт по будівництву, придбанні та введенні в експлуатацію… Але кошти треба було освоювати, та й мета була дуже достойна, і Глинський, якого підганяв Козлов, завершив і ввів в експлуатацію даний об’єкт (недобудований дитячий садок через рішення місцевої Андріївської сільради було передано Глинському). Сума яку озвучив Глинський Козлову була одна, а фактично куплена недобудова була за зовсім символічні кошти… А отже із цієї оборудки і почалися сварки між співзасновниками… Потім вже були і суди і претензії… Але треба було контролювати та спрямовувати, щоб потім правильно закидати претензії… Зовсім скоро настала криза, потік коштів з «Чернігівгазу» став дуже дрібним і пан Козлов почав звертати увагу на те, куди він вклав кошти (крім центру «Вітал» у нього є дуже багато об’єктів). Правда, перспектив за теперішніх обставин повернути ці кошти в нього не має.

Повернемося до медичного центру «Вітал» Контролювати роботу підприємства пан Козлов доручив «власній» людині, яку співвласники поставили на посаду головного бухгалтера… Але є одне але… Кошти, які клієнти платять за реабілітацію вносяться не в бухгалтерію, а напряму директору – тобто Глинському… Отже, швидко напрацьована схема доступу до готівки, зробила з бухгалтера-контролера статиста, якого прикормили та наділили функціями людини, яка має вчасно подавати звітність і може не з’являтися на роботі. Мало того, за невелику винагороду, ця особа стала доводити до відома другого співвласника інформацію, що підприємство дуже збиткове і функціонує лише завдяки власним коштам пана Глинського. Дивідендів при такій ситуації не передбачено, а можна й поділити затрати… Просто жадібність Глинського зіграла злий жарт, він почав сваритися з Козловим, і, шукати варіанти як би останнього взагалі залишити і без 40%. Стало питання про продаж бізнесу, але й тут завадила криза. Питання до цього часу «висить у повітрі», проте на сайтах з продажу нерухомості вже 3 роки висить об’ява про продаж центру… І покупці були, проте ціна питання після оцінки нерухомості та оцінки ризиків ведення бізнесу - відлякує потенційних клієнтів.

В самому ж Центрі почалася ера Олександра Юрійовича. Всі питання роботи підприємства контролює його дружина – Людмила Іванівна. За освітою, дана особа, – швея. Проте, чомусь вона вирішила, що може писати програми для реабілітації хворих, розписувати графіки, назначати та відміняти ліки для хворих, знущатися над персоналом та багато інших дрібниць, якими фахово володіють швеї-закрійщиці в нашій країні. Основна заслуга Людмили Іванівни – це «текучість» кадрів… Постійна зміна лікарів, медсестер, молодшого персоналу та інструкторів, відбувається просто з неймовірною швидкістю. Питання виплати заробітної плати, її розмір та строки залишились за Олександром Юрійовичем але під контролем і з ухвалою Людмили Іванівни. Завдяки її «професіоналізму» вже виникали конфлікти з хворими, незадоволеними роботою персоналу, набраного пані Глінською, та й у контролюючих органів є питання щодо оформлення працівників. Працюють десятки, а оформлені одиниці.

Також неодноразово були звернення колишніх працівників щодо невиплати заробітної плати, або незаконного звільнення… Кількість людей, що пройшли школу вишколу центром «Вітал» вже критична, і, колись, дуже ікнеться Людмилі Іванівні … Окрема тема - це лікарські засоби… Їх призначає або лікар, або Людмила Іванівна, хворі, які лежать без супроводу, можуть отримати ліки лише на папері, а фактично їх може і не бути… Вже неодноразово пані Людмила відміняла ліки хворим, які призначалися лікарем, тим самим наражаючи на небезпеку і хворих, і, лікарів, які в разі виникнення проблем будуть змушені відповідати.

Постійні конфлікти з хворими приносять велике задоволення Людмилі Іванівні. Вона тішиться тим, що зіштовхує хворих людей між собою.. Ця тактика особливо необхідна, під час вирішення її чоловіком, якихось проблем, пов’язаних з медичним центром, чи для вирішення особистих питань… Технологія і логіка процесу дуже проста… У випадку якоїсь проблеми, родичам хворої людини говорять, що "Центр можуть закрити, а вам ніде буде відновлюватись… Ми побудуємо під вас графік, поставимо вам найкращих реабілітологів, - але й ви допоможіть нам… Ми для вас все»… А от такий-то проситься на вас час в душ, спортзал, і т. д. І він на вас казав ось таке… І в загалі, ви розумієте, які люди за нього просять… Тому родичам треба вибирати, або «ставити» на місце тих, хто просить, або вирішувати питання Центру… На жаль, людям які борються за здоров’я своїх рідних і які готові останнє віддати, аби бачити рідну людину не засмученою, і, в нормальних умовах, найчастіше приходиться миритися з шантажем і допомагати «благодійникам»…

Оксана Матвейчук

ВОЙНА. Горечь потерь...

Мой сотрудник сидит за столом задумчивый, подавленный... Сегодня утром в автобусе по дороге на работу он случайно узнал, что его бывший одноклассник, с которым он три года сидел за одной партой, погиб на Восточном фронье. Вчера его похоронили... Так и хочется вспомнить слова Юрия Касьянова из Мордокниги.

Что делать, когда страна подвергается агрессии, но война не объявлена?.. Как быть, когда президент пожимает руку главному врагу, и садится с ним за стол переговоров?.. Как воевать, когда руководство Генерального штаба только мешает, и организовывает поражение за поражением?.. На что надеяться, если Запад по обыкновению своему трусит, и ничем не помогает?.. Где найти точку опоры, когда бОльшая часть населения страны не знает, и не хочет знать правду о войне?.. Как победить?..

Надо признать, что идет война. Не объявлять войну России, но и не вести переговоры с агрессором, не надеяться на мифический мир. Воевать надо всерьез. Работа госорганов, вся экономическая деятельность, общественная жизнь – всё должно быть ориентировано на победу.
Победа - это достижение реальных конечных целей войны. Цели понятные, справедливые: восстановление территориальной целостности; восстановление действия Конституции и законов Украины на всей территории страны; наказание пособников оккупантов, преступников и убийц.
Эти национальные цели, а не предательские "мирные соглашения" должны направлять все наши помыслы и действия. С врагами Украины, государства и народа не может быть никаких компромиссов. Чем более последовательны мы будем в достижении своих целей, тем быстрее, и с меньшими жертвами добьемся успеха.

Запад нас не поддержит. Или поддержит условно, с оговорками. Войска НАТО нас не защитят; Америка за нас не заступится. Европа слишком долго жила в мире и достатке, и не готова пожертвовать своим благополучием ради Украины. Обама - не Рейган, и не Буш; он слабый президент. Ни военной помощи, ни серьезных поставок оружия, ни даже стопроцентной дипломатической поддержки ожидать не следует. Слишком уж высока зависимость Старого Света от российских энергоносителей; и очень уж боится американский президент кремлевского карлика с ядерной кнопкой.

Рассчитывать следует только на свои силы. Осознание этого факта поможет нам мобилизоваться, и выиграть войну.

Власть в стране должна быть адекватной текущему моменту. То есть – войне. Очевидно, что наш президент – отнюдь не главнокомандующий. Не воин. Нам нужен свой Бен Гурион, вырвавший Израиль из многовекового небытия; свой Черчилль, сумевший мобилизовать нацию на всенародную войну с фашизмом; свой Вацлав Гавел или Лех Валенса, наконец. Таковых нет. (Тимошенко, Гриценко, Ляшко и Тягнибока не предлагать).

Их пока ещё нет в большой политике, но у меня ещё есть надежда, что скоро настоящие народные герои выйдут из сумрака, в который погружает страну олигархический МинСтець... Чем Мечеслав (Антон Бондаренко), например, хуже победителя в американской гражданской войне Линкольна? Он даже внешне на него похож.



ВОЙНА. Свежие новости с восточного фронта (хроники "пецемирия")

Из Мордокниги

Георгій Тука


Мир по-Порошенковски! Или по-Муженковски... Не знаю, КАК это назвать...
Опытное. Донецк. Звонок от офицера, которого знаю лично! От офицера, который вышел из Крыма, сохранив верность присяге и народу Украины!!!
- Георгий! У нас какой-то очередной пипец происходит... Перемирие, бля. Отвели всю технику. Оттащили арту. Приехал начштаба и лично отобрал "заначку", которую мы припрятали на всякий случай.
Теперь на нас вышли сепарские танки на расстояние 300-400 метров и херачат по нашим позициям! А нам-то ответить нечем!!! Сначала мы думали - замысел такой: сепары выдвинутся и наши их накроют. Фиг там! Даже, если кто-то и попытается огрызнуться, вопли из штаба: вы нам перемирие срываете!!! Нам просто нечем обороняться!
Подобная ситуация и в районе Мариуполя. Звонили контрики:
- Хрен знает, что происходит! У ребят на передке остались лишь гранатометы! Если кацапы попрут техникой (которую завозят ежедневно), то и отбиваться нечем будет! Бред какой-то: они завозят и завозят новую броню (очевидно, для парада?), а мы убрали всю противотанковую оборону...
Для "нераскачивайтелодку" и "нельзякритиковатьвласть": вспоминаем: залпы русских "Градов" под Зеленопольем, "зеленый коридор" в Илловайске, "неоткрыватьогонь" в ДАП, в Песках, в Тоненьком...
Пару дней тому назад такое развитие событий прогнозировал по ТВ полковник Иван Якубец.


Collapse )

Таке от пишуть в Мордокнизі

Іван Макар

Сьогодні Верховна Рада дала згоду на арешт трьох суддів Печерського суду. Знаю двох з цих суддів особисто, як і особисто знаю провідних політиків Парламенту, які приймали це рішення. Повірте, моральний облік цих нардепів набагато нижчий за моральний облік суддів, яких вони гнівно засудили. Мені згадався відомий вірш, якого не дуже в рифму перефразую: А судді хто? Якіїсь двоє казнокрадів Луценків, одна старенька кремлівська агентка Юля та два нікчемних Ківалов і Шуфрич.

Collapse )

А знаете, почему липкие парашенососы от меня отхрендились? Этим проституткам ответить нечего!

Да, да! Завтра будет позитив, как я и обещал, но сегодня настроение у меня злобное. Пока что взгляните на чудесный текст украинского патриота.

Из Мордокниги


В очередной раз слышу этот бред: "смещение Пети, будет на руку только Путину..."
СТОП! Какой нах "переворт"? Речь идет только об остранение Вальцмана от власти. ВСЕ!
Всем "критикам" заявляющим, что это дескать будет только на руку Путлеру, создаст хаос в стране, и пр. "страшилки", всем им хочу задать один вопрос: Допустим что Вальцмана нет, инфаркт случился, диабет обострился или еще что.

Итак его нет, вопрос: ЧТО ИЗМЕНИТСЯ? И в какую сторону? Неужели станет хуже?
Правительство есть, парламент есть, путинских холуев в нем значительно поубавилось. Президента не стало и... ??. Сильное дело, в первый раз что ли?
Армия встретит эту новость с радостью и чувством глубокого удовлетворения, как и немедленный арест: Гелетея, Муженко и предателей помельче рангом. Где хуже?
В считанные дни будет заменена вся линия командования, начнется отлов предателей. Олигархи будут вынуждены "поделиться" наворованным, на международной арене - Украина прямо заявит об российской агрессии обратиться с просьбой о помощи. Вот это вы называете хуже?!

Что же за все это время Резидент Вальцман сделал для страны? Он ничего не сделал обороны, он НЕ ДАЛ НИ ЦЕНТА СОБСВТЕННЫХ ДЕНЕГ, он даже боится поручить командование армией профессионалам.
Он в все это время лихорадочно набивал собственные карманы и создавал "вертикаль". Все!

Все назначения в государстве и армии делаются только с позиции личной прэданности Пэде. Любой кандидат на должность рассматривается только с одной позиции - будет ли он защищать Пэдину жопу или нет.
И ты хочешь сказать, если народ скинет эту гниду, то это будет на руку ... Путлеру? Это будет только на руку стране и народу!

Collapse )